Передвиборча кампанія триває, скрізь активна агітація. Уся країна в очікуванні вибору, увага ЗМІ прикована до статистичних даних головних політичних перегонів та їх учасників. Проте, слово “виборець” сприймається, як щось стихійне і безлике.
Чи задумувались ви коли-небуть над тим, які емоції і переживання переживає пересічний виборець? Який вплив на його психічне та фізичне здоров’я має передвиборчий та виборчий процес? Чому люди надмірно схвильовані та роздратовані під час цього періоду?
Ті чи інші емоції виникають двома головними шляхами: фізіологічним – виробляються відповідні гормони на зовнішній подразник, і психологічним – страх, роздратування, радість та інші емоції виникають на основі власного інтерпретування подій. Зазвичай людина інтерпретує події через звичну призму, на основі минулого досвіду. Це почасти створює певну зашореність, яка не впускає новий досвід, нові емоції.
“У порівнянні з виборчими процесами, які відбувалися до “Революції гідності”, теперішні вибори стали для громадян “надвибором”. Практично кожен українець розуміє, що “обрати кандидата” – це частково взяти на себе відповідальність за майбутні події у країні: вирішення воєнного конфлікту, фінансове, освітнє, медичне благополуччя тощо”, – зазначає психолог Галина Гурак.
Почуття відповідальності породжує у виборцю такі емоції, як страх, тривожність, роздратування, надмірні очікування. А це в свою чергу призводять до надмірного хвилювання, стресових станів, проблем із фізичним здоров’ям (хвороби серця та судин: гіпертонічний криз, мігрень, загострення хронічних захворювань тощо).
Особливо переживання через виборчий процес властиві людям, які схильні до консерватизму, перфекціонізму, негативізму, особам похилого віку (які часто “живуть” політикою, сприймають її як частину свого життя, заповнюючи нею власну самотність чи брак спілкування).
Не менше психічних сил та переживань виборець витрачає на обговорення майбутньої події, відстоюючи власні переконання, чи вислуховуючи думки інших виборців.
“Рівень конфліктності на момент виборчого процесу завжди зростає, цей феномен був досліджений американськими вченими під час президентських перегонів за участі Барака Обами (тут про расовий конфлікт, який існує у США дуже давно). В Україні ж конфлікти між виборцями породжують: мовне питання, питання приналежності осіб до “минулої влади”, питання воєнних дій на сході країни тощо”, – говорить психолог.
Що ж робити?
По-перше, важливо звернутися до власної свідомості: розставити чіткі пріоритети, зрозуміти, що важливіше власне психічне здоров’я чи 1 день виборів?
По-друге: допустити і прийняти можливість програшу обраного кандидата в президенти (відомо, що виборець, який вболіває “за свого” кандидата часто сприймає його програш як власну поразку).
По-третє: обмежити розмови про політичні процеси.
Як запобігти стресам у день виборів:
- попередня підготовка: визначитись з остаточним вибором, приготувати необхідні документи, обрати час для голосування так, аби уникнути великого скупчення людей. Можна взяти з собою пляшечку з водою (або ж медикаменти, якщо у вас присутні хронічні захворювання);
- згладжування конфліктів на виборчих дільницях: будьте максимально ввічливими, з розумінням поставтеся до інших виборців та робочих моментів виборчої комісії;
- зменшення переглядів статистичних даних, адже прийде новий день і усе і так стане відомо!
- збільшення часу проведеного з користю для себе: після голосування – прогулянки, додатковий сон, активний відпочинок тощо.
- Емоційне та тілесне напруження не слід знімати алкоголем. Для цього підійде: масаж тіла, тепла ванна перед сном, аромотерапія, йога, медитація тощо.
Джерело – Правда Ірпеня
