Святий Миколай завітав у Ворзель

Святий Миколай поступово займає своє місце у душах наших дітей: добрий і таємничий дідусь, який пробирається до дітей серед ночі, кладе під подушку пакунок і зникає. І скільки б ти не старалася лежати з відкритими очима у ночі, в надії побачити його, такого доброго і всезнаючого ( бо звідкись взнав про ляльку, яка так припала тобі до вподоби, коли разом з мамою роздивлялася її у магазині), а ніяк не щастить його побачити. І ти засинаєш, щоб через деякий час прокинутися, помацати під подушкою чи нема там такого жаданого пакуночка. І коли намацуєш, чекати до ранку вже немає сил. Будиш бабцю, маму і з трепетом відкриваєш пакуночок. Щастю не має меж. А тоді засинаєш разом з чимось особливим, а також з традиційними помаранчами, кольоровими олівцями, альбомом для малювання з глянцевими  сторінками.

А на наступний день витає серед твоїх подружок єдине питання: «А що тобі Миколай приніс»? І всі старанно перераховують подарунки. Інколи пошепки говорять, що для Ромка Миколай приніс різочку, бо був неслухняний. І разом з подругами починаєш згадувати, коли ж той бешкетник Ромко заробляв на різочку. І таки погоджуєшся, що Святий Миколай мав рацію щодо твого неслухняного друга.

Яскраві спогади дитинства. Несеш їх впродовж життя, як щось найсвітліше, найчистіше.

Думається, що ірпінським і ворзельським  дітям запам’ятається 18 грудня яскравим дійством і подарунками.

Миколай у Ворзелі

Впродовж 8 років отець Микола, настоятель храму Преображення Господнього, що у Ворзелі, вітає дарунками ворзельських дітей від імені Святого Миколая. А діти представляють виставу, де головними героями є щедрий дідусь Миколай , ангелятка і антипко (чортенятко). Цей антипко робить все, щоб діти не отримали такого жаданого подарунка, заводячи їх на манівці. Але добро перемагає.

Веселе дійство з піснями, віршами. А на закінчення – подарунки від Миколая. Цьогоріч парафія придбала 400 великий миколайчиків. Їх отець роздав у двох ворзельських дитячих садочках і двох школах.

Ірпінська  початкова школа  № 11, що у Ворзелі, розташована неподалік храму. «Якщо День Св. Миколая припадає на будень, то діти після уроків йдуть до храму. Там представляють свою виставу і отримують гостинці від Миколая. Цього року 19 грудня припало на вихідний, тому привіз гостинці у школу», – говорить о. Микола.

Директор школи Наталія Степанівна Лісовська пройшла разом з отцем весь шлях становлення свята впродовж 8 років. Вже до деталей відточені сценки, але щоразу вистава грає новими барвами.

Ця початкова школа – мрія багатьох батьків через особливий, домашній затишок, який тут панує. Тут навчаються 62 дитини. У класах  в середньому по  15 учнів. Приміщення стареньке (1817 рік!), з прибудовою. «Ірпінь весною поміняв половину старих вікон, а потім почалися процеси об’єднання, вже не зрозуміло було, з ким буде Ворзель і заміну вікон відклали», – говорить директор.

Видно, що у школі ґрунтовно готувалися до свята – на стіні висить велика дошка з листами до Св. Миколая. Вони написані на паперових ангелятках.

У дитячому садочку на Святого Миколая чекали з нетерпінням. Святково прикрашена зала, святково вдягнені дітки, багато з них ангелята і зіроньки. Це старша група. А молодші були вдячними глядачами. Після вистави на них всіх чекали миколайчики.

Отець Микола задоволений – щороку вистави урізноманітнюються, звучать нові вірші, пісні на святкову тему.

Джерело: УНРП

Джерело – Ірпінь Культурний