Категорія: Ірпінь Культурний

28 березня о 13:00 традиційно чекаємо своїх маленьких глядачів! І знову ж таки за допомогою воїнів-інтернаціоналістів та афганців, а також Генадія Мурашковського на виставу зможуть прийти діти воїнів АТО, малозабезпечені та діти з обмеженими можливостями з ГО «Оберіг». Ми вдячні нашим друзям за те, що допомагають нам подарувати глядачам наше мистецтво!
Для всіх, хто теж хоче подивитися казку: ціна квитка 45-50 грн.
Ви отримаєте задоволення від веселої історії та яскравих героїв, які намагаються знайти вихід з незвичайної ситуації.
Чекаємо на вас! Ваш добрий театр – «КАРНАВАЛ»

Джерело – Ірпінь Культурний

28 березня о 13:00 традиційно чекаємо своїх маленьких глядачів! І знову ж таки за допомогою воїнів-інтернаціоналістів та афганців, а також Генадія Мурашковського на виставу зможуть прийти діти воїнів АТО, малозабезпечені та діти з обмеженими можливостями з ГО «Оберіг». Ми вдячні нашим друзям за те, що допомагають нам подарувати глядачам наше мистецтво!
Для всіх, хто теж хоче подивитися казку: ціна квитка 45-50 грн.
Ви отримаєте задоволення від веселої історії та яскравих героїв, які намагаються знайти вихід з незвичайної ситуації.
Чекаємо на вас! Ваш добрий театр – «КАРНАВАЛ»

Джерело – Ірпінь Культурний

Авторський концерт Михайла Катричка — композитора, члена Міжнародного союзу діячів естради, Заслуженого діяча мистецтв України, Почесного громадянина м.Ірпеня.

29 березня о 15.00 в Центральному будинку культури (БКЗ).

Вартість квитка 60-100 грн.

Замовлення квитків за тел.: 555-93.

Джерело – Ірпінь Культурний

Пісня «Їхав козак полем» у виконанні ансамблю старовинної аутентичної пісні «Джерело», очолюваного Даніелою Ромазан (Наталія Прокопченко), зацікавила знімальну групу «Фольк-Мюзік». Тож, ансамбль запросили до студії Першого Національного телеканалу на запис цієї пісні для ефіру «Фольк-Мюзіка».

За традицією цього телепроекту старовинну пісню переспівують у сучасній обробці інші виконавці. Сучасний варіант пісні «Їхав козак полем» виконали також наші земляки з Приірпіння – чоловічий народний муніципальний ансамбль «Ясени».

Зйомка проходила 20 березня. Про дату ефіру «Фольк-Мюзік» за участю ірпісньких колективів «Джерело» та «Ясени» буде повідомлено пізніше.

Джерело – Ірпінь Культурний

«Так, держава – це я, а не те, що вони з нею зробили. І якби кожен усвідомив, що держава – це він, то досі у нас вже була б достойна держава»
Ліна Костенко, «Записки українського самашедшого»

За церковним календарем 23 березня вшановують мучеників Кодрата, Кипріана, Діонісія, Віктора та ін.

У давнину була приказка, що у цей день «туман з’їдає сніг», тобто вказує на прихід тепла. Туман також вказував на теплу середину травня, а іній — на дощовий день на Ісака Змійовика (12 червня). Сині хмари, які швидко пливуть по небу, передвіщали тепло і дощ.

А ще 23 березня буває перша у новому році гроза. Рибаки у цей день звертали увагу на весняні струмки: якщо вони біжать у лунку, то буде добре ловиться плотва.

Іменинниками 23 березня є:
Віктор, Галина, Анастасія, Леонід, Денис, Ніна.

23 березня народились:
1908 — Архип Люлька, український радянський конструктор турбореактивних двигунів для надзвукової авіації.

Події 23 березня:

1876 — Російський електротехнік і винахідник Павло Яблочков запатентував електричну лампочку.
1891 — В Англії уперше використана сітка для футбольних воріт.
1906 — У Росії дозволили вільне переселення селян.
1918 — Центральна Рада оголосила українську мову мовою діловодства.
1921 — Місто Олександрівськ перейменували на Запоріжжя.
1928 — Кам’янець-Подільську фортецю оголосили історико-культурним заповідником.
1944 — Засновано Київський ботанічний сад Академії наук УРСР.
1950 — засновано Всесвітню метеорологічну організацію. Цю дату відзначають, як Всесвітній метеорологічний день.
1994 — У Брюсселі підписали договір про співпрацю між Україною і Європейським Союзом.
1997 — У Маямі під час хірургічної операції 10—місячній італійській дівчинці пересаджено сім органів — рекордна кількість для однієї операції.
2005 — російський десантний корабель «Микола Фільченков» перетнув державний кордон України в районі міста Феодосія й без дозволу Києва почав висадку на полігон біля гори Опук десанту морської піхоти Чорноморського флоту.
2011 — обраний новий предстоятель УГКЦ. Ним став Верховний Архієпископ Києво-Галицький Шевчук Святослав

23 березня святкують:

Всесвітній метеорологічний день.

Щороку Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) та світове співтовариство присвячують цей день певній темі.

23 березня 1950 набула чинність Конвенції Всесвітньої метеорологічної організації, яка започаткувала створення ВМО. Тому цей день був вибраний у 1960 ВМО для підвищення обізнаності широкої громадськості у всіх країнах про роботу Національних гідрометеорологічних служб, а також поглиблення розуміння значущості такої роботи.

Чи знаєте ви, що:

Найдавніше зображення театральної вистави знайдено на фресці Софійського собору у Києві, на якій зображено скоморохів епохи Київської Русі. Вистава, судячи з фрески, починалася прологом: один скоморох, відкриваючи завісу, звертається до глядачів. У центрі – танці у супроводі двох музикантів із струнними інструментами. Один, танцюючи, грає на флейті, другий б’є у тарілки.

Найдавніший опис драматичної вистави на території України у XVII ст. лишив нам польсько-український поет Бартоломей Зиморович у своїй “Історії міста Львова”, написаній латинською мовою.

Початки українського аматорського театру належить до 7 квітня 1730 року, коли в будинку глухівського заводчика І. Миклашевського відбулася вистава.

Джерело: Рідна країна

Джерело – Ірпінь Культурний

Джерело – Ірпінь Культурний

В Ірпінському історико-краєзнавчому музеї працює постійнодіюча виставка «Герої нашого часу». На виставці представлені фотографії жителів Приірпіння, загиблих у Російсько-українській війні та вирізки (з місцевих газет) розкриваючі обставини їх смерті.

Багіров Ільгар Салехович («Балу»)

Дата та місце народження: 29 жовтня 1983 р., м. Баку, Азербайджан.

Дата та місце загибелі: 1 жовтня 2014 р., м. Дебальцеве, Донецька область.

Звання: Капітан.

Посада: Командир розвідгрупи.

Підрозділ: 11-й батальйон територіальної оборони «Київська Русь».

Обставини загибелі: Під час розвідки 1 жовтня 2014 р. загинув в районі між м. Дебальцеве і смт. Фащівка (Перевальський район) в бою з російськими збройними формуваннями. Ігор підірвав себе гранатою, щоб не потрапити у полон до російських військових

Сімейний стан: Залишились мати, дружина та 13-річна донька.

Місце поховання: м. Ірпінь, Київська область.

Указом Президента України № 26/2014 від 22 січня 2015 р., “за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, вірність військовій присязі”, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

В середині вересня, коли терористи відтісняли українські війська під Дебальцеве, стрибнув у танк і поїхав просто на них. Тоді бійці казали, що саме завдяки його відчайдушному маневру вдалося втримати стратегічно важливий блокпост.

Давидчук Олександр Васильович

Дата та місце народження: 6 жовтня 1966 р., с. Грузьке, Макарівський район, Київська область.

Мешкав в Ірпені.

Дата та місце загибелі: 27 липня 2014 р., м. Лутугине, Луганська область.

Звання: Солдат.

Посада: Розвідник.

Підрозділ: 24-й батальйон територіальної оборони “Айдар”.

Обставини загибелі: Уночі проти неділі (27 липня) Давидчук і ще один ірпінчаеие отримали наказ вирити окопи для себе й панцерників поблизу містечка Лутугине. Потрапили під шквальний обстріл терористів.

Сімейний стан: Залишилась 8-річна донька з молодою дружиною

Нагороди: – Медаль «Захиснику Вітчизни» (14 жовтня 1999)[2]
– Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
– Нагрудний знак «Воїну-інтернаціоналісту»
– Медаль «Воїну-інтернаціоналісту від вдячного афганського народу»
– Нагрудний знак «Ветеран війни».

Гуменюк Олександр Леонідович

Дата та місце народження: 5 серпня 1964 р., смт. Коцюбинське, Київська область.

Дата та місце загибелі: 15 серпня 2014 р., с. Малоіванівка, Перевальський район, Луганська область.

Звання: Полковник (посмертно).

Посада: Командир батальйону.

Підрозділ: 11-й батальйон територіальної оборони «Київська Русь».

Обставини загибелі: Загинув 15 серпня 2014 р. потрапивши в засідку біля с. Малоіванівка, Перевальський район, Луганська область.

Сімейний стан: Залишилася дружина і троє 12-річних синів.

Нагороди: Орден Богдана Хмельницького III ступеня (21 серпня 2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, високопрофесійне виконання службового обов’язку (посмертно).

Шкарівський Сергій Олександрович («Шульц»)

Дата та місце народження: 10 липня 1963 р., селище Щегловське, Кемерівська область

Мешкав в Ірпені.

Дата та місце загибелі: 19 серпня 2014 р., м. Іловайськ, Донецька область.

Звання: Капітан резерву.

Посада: Командир взводу.

Підрозділ: 2-й батальйон спеціального призначення НГУ “Донбас”.

Обставини загибелі: Загинув 19 серпня 2014 р. у бою під час звільнення Іловайська Донецької області.

Указом Президента України № 754/2014 від 6 жовтня 2014 р., “за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України”, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

 

https://www.youtube.com/watch?v=hhOVxKWAQ4Q

Закінчив Київський політехнічний інститут, здобувши на військовій кафедрі звання офіцера запасу. Протягом тривалого часу працював інженером в одній із лабораторій Чорнобильської АЕС. Захоплювався авіаспортом – був членом клубу дельтапланерістів КПІ “Альтаїр”, організував авіаспортивний клуб з молодих працівників ЧАЕС. Згодом переїхав до м. Ірпеня, що на Київщині, здобув другу вищу освіту в одній із київських бізнес-шкіл. Обійняв посаду голови правління відкритого акціонерного товариства «Ірпінське АТП», 2005 р. увійшов до складу Ради підприємців України при Кабінеті Міністрів України. Побудував власний будинок і виплекав біля нього затишний садок, пізнав радість батьківства, виростивши двох доньок, захоплювався мисливством і подорожами, грав на кількох музичних інструментах. Брав участь у подіях Революції Гідності, зокрема, відстоював барикаду на вулиці Михайлівській. Згодом став до лав військового резерву Національної гвардії України, очоливши взвод резервного батальйону спецпризначення “Донбас”, отримавши позивний “Шульц”.

Напередодні загибелі в інтерв’ю на передовій, Сергій зазначив: “Наших бьют – надо защищать. Бьют ни за что. Это еще с детства, знаете, если наших бьют – надо подписываться. Это без сомнения наши. Половина ребят из Донбасса – их выгнали из дома. Это для меня как на Майдане – для меня это было так же. У меня было ощущение, что на Майдане наши – а за ним не наши. В такой ситуации сидеть возле телевизора – очень сложно. Мне не страшно. Я знаю способ, как перестать бояться. Когда начинаешь думать о себе или о близких – становится страшно. Когда думаешь про погибших или пострадавших ребят – тогда не страшно, скорее озлобленность появляется…” За словами дружини Сергія, журналістки Михайлини Скорик, у день своєї смерті він вперше за два місяці боїв одягнув на вимогу товаришів бронежилет, але постріл снайпера в його шию виявився смертельним.

20 вересня 2014 р. депутати Ірпінської міської ради ухвалили рішення про перейменування вулиці Федорова на вулицю імені Сергія Шкарівського.

Микола Анатолійович Личак

Дата та місце народження: 26 січня 1964 р., с. Нємішаєво, Київська область.

Дата та місце загибелі: 27 липня 2014 р., м. Лутугине, Луганська область.

Звання: Солдат.

Підрозділ: 24-й батальйон територіальної оборони “Айдар”.

Обставини загибелі: Потрапив під мінометний обстріл, коли проводив розвідку боєм на під’їзді до Лутугине.

Сімейний стан: Залишилося двоє синів.

Місце поховання: м. Ірпінь, Київська область.

У 1980-і рр. служив в Афганістані, був учасником ліквідації аварії на ЧАЕС. Пізніше працював у міліції, був у спецназі МВС, Головному управлінні охорони Президента України. Останні роки перебував на пенсії та займався громадською діяльністю. Коли почалась війна у Донбасі, їздив з гуманітарною допомогою для наших військових. Після однієї з таких поїздок залишився добровольцем у 24-му батальйоні територіальної оборони «Айдар».

Ігор Ігорович Горбенко

Дата та місце нарождення: 13 січня 1983 р., Ніжин.

Мешкав в Гостомелі.
Дата та місце загибелі: 24 червня 2014 р., м. Слов’янськ, Донецька область.
Звання: Підполковник.
Посада: Офіцер зв’язку.
Підрозділ: Спецпідрозділ СБУ «Альфа».
Обставини загибелі: Загинув близько 17:00 під Слов’янськом в районі гори Карачун у збитому військовому гелікоптері Мі-8, який повертався з блокпоста з фахівцями, що встановлювали апаратуру з метою організації моніторингу простору, фіксації фактів порушення перемир’я в зоні проведення АТО.
Сімейний стан: Залишилась дружина та трирічна донька.
Місце поховання: Київська обл., с. Гостомель.
Указом Президента України № 640/2014 від 8 серпня 2014 року, “за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України”, нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

В’ячеслав Вікторович Кірічек

Дата та місце народження: 19 травня 1971 р., м. Ірпінь, Київська область.
Дата та місце загибелі: 16 листопада 2014 р., с. Нікішине, Шахтарський район, Донецька область.
Звання: Солдат.
Посада:
Підрозділ: 128-а окрема гірсько-піхотна бригада.
Обставини загибелі: У вечорі 16 листопада 2014 р. о 16-й годині військові пішли ставити розтяжки, щоб убезпечити свій блокпост поблизу села Нікішине (Донецька область), і потрапили у засідку. В’ячеслав загинув у бою.
Сімейний стан: Залишилась 17-річна донька.
Місце поховання: м. Ірпінь, Київська область.

 

Джерело – Ірпінь Культурний

Тривалий час будинок культури в віддаленому районі селища, за адресою: смт Гостомель, вул. Радгоспна, 37, котрий був переданий на баланс Гостомельській селищній раді від СТОВ «Бучанське» в грудні 2007 року та був єдиним закладом для проведення дозвілля місцевих жителів цього району, потребував капітального ремонту. Однак влада Гостомеля спромоглася лише перекрити дах, замінити вікна та пофарбувати фасад. На цьому все й завмерло.
На звернення громадських активістів, зокрема Святослава Куценка до місцевої влади з письмовим проханням та вимогою зробити повноцінний ремонт аварійного приміщення будинку відповідь була одна — в бюджеті немає коштів. Після відсторонення місцевої влади від вирішення цієї проблеми, активісти «Об’єднання “Самопоміч”» – корінні гостомельчани Олександр і Богдан Драп почали шукати шляхи її вирішення. Звичайно, знайти меценатів, які б вклали кошти в некомерційний проект, котрий їм не приноситиме прибутків було важко. І все ж на їхнє звернення відгукнувся відомий меценат Юрій Прилипко.
Юрій Ілліч взяв на себе всі фінансові витрати на ремонті роботи й закупівлю будматеріалів, необхідних для повноцінної реконструкції будинку культури. Наразі відновлювальні роботи тривають повним ходом. Що отримають жителі селища Гостомель після реалізації цього проекту?
Насамперед підростаюче покоління матиме можливість для повноцінного проведення дозвілля. Зокрема, на оновленій сцені юні зірки селища зможуть показати свої таланти. В оновленому будинку культури можна буде проводити роботу різноманітних гуртків і студій, танцювальних чи співочих, з живопису або рукоділля. Зважаючи на сучасний проект реконструкції, що включає облаштування власної котельні, передбачено місце й для спортсменів, зал для тренувань. Також відрадно, що на околицю селища нарешті зможуть приїхати професійні артисти й порадувати жителів своїми виступами.
Аби такі задуми стали реальністю, наразі йде повним ходом реконструкція старого приміщення клубу. Фактично, це буде новий заклад культури європейського зразка. Окрім обладнання нового опалення, у приміщенні облаштовуються душеві та туалети – чого раніше не було.

Відкриття Будинку культури заплановано на 15 квітня.

Джерело: Зоря Приірпіння

Джерело – Ірпінь Культурний

Джерело – Ірпінь Культурний

Джерело – Ірпінь Культурний

Фонд Лесі і Петра Ковалевих при Союзі Українок Америки оголошує літературний конкурс 2015 року. Прийом заявок триває до 30 квітня. Переможців визначатиме журі, склад якого буде оголошено після визначення імен лауреатів. Про це повідомляється на сайті Всеукраїнської мережі конкурсів, грантів, конференцій та фестивалів.

Умови участі та вимоги до учасників:

1) на конкурси «Поезія» і «Проза» приймаються україномовні книги, видані протягом 2013-2014 років. Автори надсилають книжки у форматі pdf та один примірник.

2) на конкурс «Дебют» приймаються твори (книжки і рукописи) у жанрі поезії, прози чи драматургії. Віковий ценз на конкурс «Дебют» – автору не більше 30 років.

Лауреати 2015 року отримають Грамоту і грошову винагороду: «поезія» – 2 000 доларів США; «проза» – 2 000 доларів США; «дебют» – (поезія, проза, драматургія) – 1 000 доларів США.

У 2015 році журі вперше присудить премію іноземному перекладачеві за пропаганду української літератури в світі – 1 000 доларів США.

Фонд Лесі і Петра Ковалевих засновано у 1967 році при Союзі Українок Америки з метою підтримки творців української науки та літератури.

Джерело: Інформаційне агентство «ПРО»

Джерело – Ірпінь Культурний

22 березня о 15:00 в Центральному будинку культури пройде показ художнього фільму «Іван Сила»!

Джерело – Ірпінь Культурний

Наприкінці березня Інформаційно-туристичний центр Ірпеня розпочинає сезон екскурсій для жителів та гостей міста.

До шкільних канікул, що триватимуть з 21 по 29 березня, центром розроблено два екскурсійні маршрути, які відтепер зможе відвідати кожен охочий.

ОГЛЯДОВА ЕКСКУРСІЯ МІСТОМ ІРПІНЬ
«ПОГЛЯНЬ, ДЕ ТИ ЖИВЕШ»
(автор екскурсійного маршруту – Олена Плаксіна)

Це подорож від минулого до сьогодення місцями, де жили видатні постаті ХХ сторіччя: поет і перекладач Максим Рильський, диригент Володимир Йориш, художник Володимир Сидорук, майстер модельного взуття Андрій Човник, співачка Оксана Петрусенко, письменниця і видавець Ольга Прохасько, поет і прозаїк Борис Пастернак, фундатор української школи гомеопатії Дем’ян Попов та інші.

Зупинки на маршруті:
• Залізничний вокзал, з якого розпочалася історія Ірпеня;
• Санаторій «Ірпінь»;
• Цілюще джерело і прадавній дуб;
• Національний університет державної податкової служби України;
• Парк дружби ім. З.Алієвої та Парк ім. В.Правика;
• Центральний будинок культури.
Екскурсія завершуватиметься зустріччю-спілкуванням із місцевими творчими колективами та майстер-класом народних умільців.

ЕКСКУРСІЯ «БУДИНОК ТВОРЧОСТІ ПИСЬМЕННИКІВ – УКРАЇНСЬКИЙ ПАРНАС»

Це подорож у світ української літератури, що здебільшого творилася саме в Ірпені. Знайомство з її творцями та легендами, що тісно пов’язані з їхніми іменами. Прогулянка містичними стежками творчості та натхнення.

Екскурсія завершуватиметься чаюванням і зустріччю з українськими письменниками, після чого відвідувачі матимуть змогу придбати книжку з автографом автора за ціною видавництва.

Екскурсії проходитимуть щосуботи. Вартість квитка: дитячий – 20, а дорослий – 30 грн.
Записатися на екскурсію можна, зателефонувавши за номером: (04597) 540-70 або (067) 299-21-87 з 9:00 до 17:00 (окрім суботи та неділі).

Інформаційно-туристичний центр запрошує до співпраці людей, котрі мають бажання вивчати історію рідного міста та брати участь у проведенні екскурсій.

Василь ЧЕРНЯВСЬКИЙ,
завідуючий Інформаційно-туристичним центром

Джерело – Ірпінь Культурний

Багато питань сьогодні виникає по роботі народних колективів художньої самодіяльності, які знаходяться в підпорядкуванні відділу культури, національностей та релігій  – де і для кого вони працюють?  Пропонуємо до вашої уваги перелік заходів в яких взяли та будуть брати  участь  наші колективи у березні 2015 року.

6.03	Концерт «Для наших мам» (м. Ірпінь)	Зразковий дитячий хореографічний ансамбль «Едельвейс»
8.03	Концерт з нагоди Міжнародного жіночого дня (с. Блиставиця , Бородянського р-ну)	Солісти народного хору «Пам?ять»
10.03	Культурно-мистецька акція «Шевченко про все..» (м. Ірпінь)	Народний хор «Пам?ять», народний чоловічий вокальний ансамбль «Ясени», народний оркестр народних інструментів «Українські музики», ансамбль старовинної пісні «Джерело»
7-9.03	Міжрегіональний етно-культурний семінар «Космоцькі майстри у вінок шани Кобзареві» за участю працівників культури та аматорських фольклорних колективів  Київської, Черкаської та Івано-Франківської областей (с. Космач, Івано-Франківська обл.)	Народний фольклорно-етнографічний колектив «Берегиня»
12.03	Заходи до Шевченківських днів (с. Гостомель)	Народний хор «Криниця»
13.03	Концерт до дня ЖКГ (м. Ірпінь)	Зразковий дитячий хореографічний ансамбль «Едельвейс»
14.03	Майстер клас «Ліплення вареників із прісного тіста » (м. Ірпінь)	Ансамбль старовинної пісні «Джерело»
20.03	Участь у зйомках програми “Фольк-music” (м. Київ)	ансамбль старовинної пісні «Джерело», народний чоловічий вокальний ансамбль «Ясени», народний оркестр народних інструментів «Українські музики»,
24.03	Майстер-клас під час краєзнавчої екскурсії (м. Ірпінь)	ансамбль старовинної пісні «Джерело»
25.03	Майстер-клас під час краєзнавчої екскурсії (м. Ірпінь)	Народний хор «Пам?ять», народний ансамбль козацької пісні «Хортиця»
26.03	Майстер-клас під час краєзнавчої екскурсії (м. Ірпінь)	народний чоловічий вокальний ансамбль «Ясени», народний оркестр народних інструментів «Українські музики»
27.03	Майстер-клас під час краєзнавчої екскурсії (м. Ірпінь)	Зразковий дитячий хореографічний ансамбль «Едельвейс»
28.03	V Обласний огляд-конкурс хореографічних колективів, присвячений 110-річчю від Дня народження П. Вірського (м. Фастів)	Зразковий дитячий хореографічний ансамбль «Едельвейс»
29.03	Авторський концерт М.Катричка (м. Ірпінь)	Зразковий дитячий хореографічний ансамбль «Едельвейс»

Джерело – Ірпінь Культурний

Ретроспектива міжнародного проекту “RUTABOOK” 2012 року у історико-краєзнавчему музеї.
“Кто не созидает, должен разрушать. Это старо, как мир…”
А був це рік 2012. Мені дуже захотілося зробити великий артбуковий проект та присвятити його Сергію Алексєєнко, бо він помер та так і не встиг зібрати творчих людей в єдину тусовку, поєднану його рукотворним папером та саморобними книжками. Я реаліст та не вірю в жіття після смерті.
Я вірю у світлі спогади про людину тих, хто його знав при житті.

Вірю у якісь матеріальні чи нематеріальні здобутки та напрацювання людини (навіть банальні “дерево, будинок, дитина”). У Сергія залишився чудовий син, саме Сергій встиг започаткувати інтерес до артбукерства та саморобного паперу в Україні, але він не встиг зібрати навколо себе людей, які також як і він захоплювались би саморобним папером та книжками. Я знаю, що це була його мрія, він тільки но почав збирати
навколо потрібних людей, хотів багато встигнути, але… але…

Тому, після смерті Сергія, я вирішила довершити його справу, а ще мені хотілося зібрати саме людей з різних країн (я люблю, поєднувати те, що не можна поєднати), тож готуючи цей проект я мала у віртуальних партнерах Сергія Алексєєнка. Ще раз нагадую про нього, ще раз розказую про нього, ось і пам’ять. Кожна така виставка це і трохи для нього, впевнена, йому б сподобалось те, що вийшло наприкінці.

З чого я почала? Папір. Ну звісно ж з нього! Потім я шукала художників, або просто малюючих людей через соцмережі. Багато хто відмовлявся, особливо визнані “метри”, були такі, що погодилися, а потім підвели мене, були навіть такі, що просто вкрали залишили собі мої книжки. Але більша частина запрошених виявилася найприємнішими, найчудовішими людьми, більше того, з деякими я заприятелювала за час готування цього проекту.

Умови були такі: під кожного митця я роблю папір, книжку, потім поштою відправляю людині його книгу, потім чекаю на результат і показую на виставках у різних місцях, тим самим піарю художника. А крім того ще й пропагую його у спеціально зробленому сайті “RUTABOOK”, де є для кожного своя сторінка. Не всі згодилися на ці умови, дехто потім забрав свої книжки, але сторінки на сайті та в моєму блозі залишилися, тож я думаю, що все одно сенс якійсь був, хоча безумовно мені шкода, книг, які загубилися у небутті. Вони ж як діти, хотілося б для них кращої долі. Я дуже радію з того, що дехто після цього проекту і першої своєї книжки почав активно малювати, робити ще “букі”, або зробив кар’єру в цій галузі. Ось як приклад Андрій Достлев, він доречі, зробив сайт “RUTABOOK” для проекту та потім влаштував мені виставку у Харкові. Так ось Андрій до того не займався ані дизайном, ані книгами, а зараз робить класні артбуки, проекти та вчиться у Польші на дизайнера. Дуже хочеться думати, що я трохи на нього мала вплив у той час, і це мене дуже тішить. Мої “улюбленці” Оля Газе, дизайнерка-каліграфіст, тендітна прекрасна сама та її каліграфія, дуже приємно було співпрацювати із нею.

Ганна Хоменко, на той час вона ще вчилася, але вже видавала професійну серйозну працю, теж красно дякую їй за участь. Граза, Азарій Горчаков — монстр, який створює неймовірну кількість малюнків, об’єктів, книжок, масок, ігор; Фелікс Данкевич, його книга, що я дала їй ім’я “книга білого моря”, (в нього оригінальна назва “Liber maris borealis“) була справжньою родзинкою на всіх виставках (і у Києві, і у Харкові, і у Львові).

Я можу перераховувати ще багатьох митців, але хочу повернутися до теми, чому я саме зараз згадала про той проект і чому хочу показати частку його в цей час.

Річ у тім, що я ні в якому вигляді не сприймаю війну, всілякі політичні, геополітичні та інші оправдовування не можуть мене впевнити в тому, що життя людини немає ціни. Дійсно, оцінювати життя матеріально немає сенсу, але зараз ми бачимо, що воно коштує якусь дрібничку. А я все намагаюся вірити в те, що мистецтво, творчі проекти між різними країнами та різними особистостями це саме те, що потрібно нам всім. Як приклад: у цьому проекті приймав участь Раф Левчин з Чикаго, він зробив книгу-казку “Чорносніжка”, (я передала її в постійну експозицію в Музей книги та друкарства у Києві), це була остання книжка Рафа. За цей час він помер… Ця книжка, та фото документації той події, єдине що залишилося на згадку. А Сергій Алексеєнко залишив мрію, надхнення та трохи папіру (в деяких книгах я використала його папір, теж “на згадку”).

А ще, коли цей проект робився, ніхто не думав, що Росія буде воювати із Україною через газ, нато, якісь неймовірно дріб’зкові речі (порівнянно із жіттям людей, що загинули, незрозуміло за що, в підсумку).
Тож, я хочу нагадати всім про те, що руйнувати можно швидко, а будувати складно та довго. Майже всі ці книжки робилися більше року, сам проект ще довше і це величезна праця. Давайте згадаємо всім відомий роман “451 градус по Фаренгейту” та процитуємо з нього: “Коли-небудь ми згадаємо так багато, що спорудимо найбільший
в історії екскаватор, викопаємо найглибшу, яка коли-небудь була, могилу та навік поховаємо в ній війну.”
А книги навпаки – будуть жити. І наша пам’ять не зіпсується, не зрадить, не помре.

 

Джерело – Ірпінь Культурний

Ірпінська дитяча музична школа вітає з блискучим виступом на обласному академконцерті в м. Бровари (секція струнно-смичкових інструментів)

Боровського Ярослава (викл. Руденко І.В., конц. Коломацька Н.С.);

З відмінним виступом:

Крещук Вікторію (викл.: Руденко І.В., конц. Коломацька Н.С.)

Куртій Дар’ю (викл.: Радченко М.Р., конц. Сліпченко О.С.)

Білецьку Софію (викл.: Радченко М.Р., конц. Сліпченко О.С.)

Павлишину Діану (викл.: Тимошенко-Білан М.О., конц. Сліпченко О.С.)

Агафонова Назарія (викл.: Тимошенко-Білан М.О., конц. Сліпченко О.С.)

Джерело – Ірпінь Культурний

22 березня чекаємо на глядачів від 5 років на виставу “Скринька для Принцеси”! До уваги батьків: на ваших дітей чекає повчальна історія, яка навчить їх враховувати інтереси інших людей, покаже користь навчання та допоможе зрозуміти, що не всі примхи мають виконуватися. Вистава легка до сприйняття, музична і трішки фантастична. Тривалість 57 хвилин, ціна квитка 45-50 грн. До речі, малозабезпечені можуть скористатися “квитком від незнайомця”! Таким незнайомцем зараз є відомий меценат Генадій Мурашковський.

Джерело – Ірпінь Культурний

Джерело – Ірпінь Культурний

Джерело – Ірпінь Культурний

Джерело – Ірпінь Культурний