Автор: Brahma

Джерело – Ірпінь Культурний

У будинку культури пройшов концерт «Півтори години класики». Звучала музика Рахманінова у виконанні лауреата мжнародних конкурсів, викладача Київської національної музичної академії – Ігоря Рябова.

Джерело – Ірпінь Культурний

Фото і цитата з Фейсбук-сторінки Ігоря Гавриленка.

Сьогодні в Уваровському домі завершилася експозиція робіт народних умільців з Ворзеля, Перше враження – як багато ми один про одного не знаємо. І коли бачиш майстерно виконану художню роботу, і читаєш, що автором її є твій приятель чи сусіда, а ти про це вперше чуєш, бо він ніколи про це в собі не розповідав… Ось японська тематика в художній вишивці Наташі Ковалевської, а ось ляльки-мотанки Любові Кірової. Цілий стенд вишивки Тамари Шелковської, вишивка з бісеру п’ятикласника Ярослава Зуха. А ось Владислав Афанасьєв отримує подяку за мозаїчний портрет із битого скла з рук організаторів цього заходу депутата селищної ради Валентини Хрокало і активістки Марини Христюк. Загалом – змістовно і цікаво. Порада (і собі теж) – менше засиджуймося дома, вчімося бути разом.

 

Джерело – Ірпінь Культурний

6 квітня об 11:00 в Ірпінській дитячій музичній школі відбудеться доповідь на тему: «Розвиток української народно-інструментальної музики та виконавства».

Джерело – Ірпінь Культурний

Традиція писанкарства в Україні представлена величезним різноманіттям технік та ще більшою варіативністю орнаментів, що в них переважають геометричні мотиви.

Більшість зображень розміщуються на писанках за певною схемою, яка дає можливість будувати основні орнаментальні композиції. Для початку на яйце наносять певну кількість основних ліній. Дослідником писанкарського мистецтва С.Колосом виділено такі схеми-сітки орнаментального оздоблення яйця: поділ поверхні навпіл, повздовжній поділ «меридіанами», поділ поперечно «широтними пасами», одночасний поділ «меридіанами» та «широтами», поділ на чотири сферичні чотирикутники, поділ поверхні на клинці, діагональний поділ.

Залежно від зображених знаків-символів писанкові орнаменти можна поділити на такі групи:

Геометричний – елементами і деталями такого орнаменту виступають крапки, кружальця, зірочки, ромби, лінії, трикутники, подвійні хрести.

Фітоморфний (трансформований, стилізований, натуралістичний, природний, рослинний) – зображення на писанці рослинних елементів – квітів, листя. Рослинний орнамент пройшов зміну в напрямку від простого і дрібного малюнка (галузочки з квіточками або дрібними листочками) до складнішого і більшого – квітів, вазонів з квітами, лапатого листя.

Зооморфний – орнамент містить стилізовані зображення тварин. Найпоширенішими образами є заєць, кінь, риба, олені, баранчики, а також птахи.

Антропоморфні мотиви – стилізоване зображення на писанках людини, переважно жінки. Жіночу постать писали на писанках на весь зріст з піднятими догори руками, рідше трапляються трансформовані зображення – жінка-дерево, жінка-птах.

Космогонічні мотиви – орнаментація, пов’язана з шануванням неба і небесних світил. Це сонячні знаки (косий хрест, свастика), зображення сонця у вигляді кола, обрамленого прямими або заокругленими променями.

Предметно-побутовий мотив – писанковий орнамент поступово збагачувався новими графічними елементами, зокрема на писанках почали зображати господарські та побутові предмети –вила, драбина, пилка, граблі, колесо, серп, рушник тощо.

Каліграфічний мотив – зображення знаків письма у писанковому орнаменті.

Релігійний мотив – зображення біблійних сюжетів. Це пізніші мотиви, вони виконувалися переважно ченцями в монастирях.

Декоративні мотиви – техніка полягає у вільному нанесенні на поверхню яйця декоративного оздоблення.

Побутово-сюжетний малюнок – зображення на писанці певної події з життя абр певного явища.

Писанкових орнаментів існує чимало, але в кожному регіоні, а подекуди і в окремих селах існує набір найбільш уживаних мотивів.

 

 

Джерело: Етнографія

Джерело – Ірпінь Культурний

Цю почесну нагороду засновано у 1998 р. Чернігівським медіа-клубом за сприяння Національної спілки письменників України та міжнародних громадських організацій.
З 1 листопада 2014 року засновником премії стала Міжнародна літературно-мистецька Академія України, яка об’єднує відомих письменників, перекладачів, науковців та журналістів із сорока п’яти країн світу. Рішення ухвалює Комітет із нагородження Міжнародною літературною премією імені Миколи Гоголя «Тріумф», до якого входять знані письменники і науковці.

Серед лауреатів минулих років – Іван Кошелівець, Петро Яцик, Оксана Забужко, Василь Голобородько, Михайло Слабошпицький, Василь Слапчук, Віра Вовк, Сергій і Тетяна Дзюби, Михайло Сидоржевський, Дмитро Стус, Марко Павлишин, Віктор Баранов, Ігор Павлюк, Євген Баран, Богдан Бойчук, Емма Андієвська, Марко-Роберт Стех, Анна-Галя Горбач, Дмитро Чистяк, Дмитро Дроздовський, Димитр Христов, Боян Ангелов, Елка Няголова, Атанас Ванчев де Трасі, Ак Вельсапар, Єтон Келменді, Петро Захаров, Сограб Рагімі, Хрісто Петрескі, Ефраїм Баух, Войцех Пестка, Євген Чигрин, Ауезхан Кодар та інші відомі люди з України, США, Великобританії, Німеччини, Франції, Італії, Канади, Бразилії, Австралії, Бельгії, Швеції, Болгарії, Словаччини, Польщі, Ізраїлю, Македонії, Латвії, Росії, Казахстану, Туркменістану, Грузії, Вірменії, Молдови, Білорусі, Косова, – письменники, перекладачі, науковці, меценати, журналісти, громадські діячі, актори театру й кіно, музиканти, художники, працівники освіти і культури.

У 2015 році до Комітету з нагородження Міжнародною літературною премією імені Миколи Гоголя «Тріумф» увійшли: Сергій Дзюба – голова журі, письменник, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України, очільник Чернігівської міської організації Національної спілки журналістів України, почесний професор Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна», лауреат міжнародних літературних премій; Михайло Сидоржевський – голова Національної спілки письменників України, головний редактор «Української літературної газети»; Василь Голобородько – письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка; Петро Кралюк – письменник, доктор філософських наук, професор, перший проректор Національного університету «Острозька академія»; Іван Корсак – письменник, лауреат міжнародних літературних премій.

Названо цьогорічних лауреатів (надійшло близько 400 пропозицій з України та закордону), ними стали:

1. Грузинський і український письменник Рауль Чілачава (м. Київ) – за упорядкування та переклад вісімдесяти поезій Кобзаря, які увійшли до книги-альбому «Тарас Шевченко. Думи мої» (українською та грузинською мовами);

2. Письменник, видавець, громадський та політичний діяч, перший заступник голови Національної спілки письменників України Володимир Шовкошитний (м. Київ) – за роман «Боривітри»;

3. Поет, консул Генерального Консульства Республіки Польща в ЛуцькуКшиштоф Савіцкі (Польща) – за поетичну збірку «Околиці світу»;

4. Письменник Бенедикт Дірліх (Німеччина) – за поетичні публікації в Україні та визначний внесок у пропаганду верхньолужицької культури, літератури і мови в світі;

5. Письменник, кінодокументаліст, тележурналіст Юрій Багрянцев
(м. Київ) – за багаторічну подвижницьку працю у створенні краєзнавчих телефільмів про історичні та культурні пам’ятки України й літературні твори патріотичного змісту;

6. Доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, президент Малої академії наук Станіслав Довгий (м. Київ) – за внесок у популяризацію шевченківської спадщини в Україні та за кордоном, зокрема за створення науково-освітнього проекту «Портал Шевченка»;

7. Письменник Гурген Баренц (Гурген Карапетян) (Вірменія) – за власну багатогранну творчість та численні переклади з вірменської і слов’янських мов (зокрема української), невтомне літературне подвижництво «посла миру», яке єднає народи; літературознавець, доктор філологічних наук, професор Сусанна Ованесян (Вірменія) – за першу фундаментальну наукову біографію класика світової літератури Ованеса Туманяна, великий внесок у туманянознавство, плідну й активну пропаганду актуальних проблем дослідження життя і творчої діяльності Ованеса Туманяна, літературні мости між вірменською й українською літературами;

8. Відомі зарубіжні письменники, відзначені за власний доробок та пропаганду української літератури: прозаїк, головний редактор інтернет-альманаху «Порт-Фоліо» Михайло Блехман (Канада) – за романи, п’єси, оповідання та актуальні статті на українську тематику; письменникБранко Цветкоскі (Македонія) – за визначну поетичну творчість; поетеса, директор Удмуртського ПЕН-клубу, заступник редактора журналу «Инвожо» Лариса Орєхова (Удмуртія) – за збірку віршів «Безмежний Ліс» (Естонія), а також майстерні переклади творів світової класики; письменник Алекс Врубель (Великобританія) – за поетичну книжку «Піщинки часу»; поет Володимир Федоров – за вагомий внесок у пропаганду та розвиток сучасної світової поезії; письменник, доктор філософських наук Олексій Грякалов – за збірку інтелектуальної прози «Печальна почвара окраїни» та монографію «Лист і подія»; літературознавець, доктор філологічних наук Наталія Грякалова (Росія) – за монографію «Людина модерну»; письменник-сатирик, поет, публіцист Марсель Салімов (Башкортостан) – за книжку «Сміх – вище пояса»;

9. Письменниця Лана Перлулайнен (м. Львів) – за книгу вибраних поезій «Вітер часу» та роман «Мася або Правила ходіння проти вітру»; письменниця Світлана Антонишин (м. Броди Львівської обл.) – за збереження і продовження класичних традицій української літератури у книгах поезій «Закон самозбереження душі», «Бар’єр», повісті-феєрії «Ображена трава»;

10. Меценат, громадський діяч, депутат Чернігівської обласної радиВіктор Кияновський (м. Ічня Чернігівської обл.) – за подвижницьку громадську та благодійну діяльність;

11. Письменник, директор Інституту Українського Вільного Козацтва імені Антона Кущинського, доктор права Олександр Панченко (м. Лохвиця Полтавської обл.) – за популяризацію духовно-культурних надбань українського народу, плідну діяльність у галузі україністики, вагомий внесок у справу утвердження Української державності, зміцнення духовності й патріотизму нашого народу, вагому видавничу діяльність, активну й послідовну 25-літню національно-державницьку позицію в обороні прав, свобод і засад окремішності українського народу; письменник Ігор Моісєєнко (м. Кременчук Полтавської обл.) – за активну письменницьку та громадську діяльність у справі побудови суспільства життєдайної моралі;

12. Письменник Станіслав Маринчик (м. Ічня Чернігівської обл.) – за подвижницьку культурну, краєзнавчу та громадську діяльність; меценатОлександр Сенчик (смт. Парафіївка Ічнянського району Чернігівської обл.) – за значну благодійну діяльність.

Джерело: Європейська Україна

Джерело – Ірпінь Культурний

Таку назву мала сьогоднішня виставка, що пройшла біля пам’ятника Великому Кобзарю по вулиці Шевченка, якраз в розпал передсвяткового ярмарку напередодні Вербної неділі.

Захід, ініційований відділом культури, підтримав невидимий цех народних умільців міста, точніше жіноча половина Ірпеня. Відвідувачі цього дійства просто неба мали можливість подивуватися красі барвистих малюнків на декоративному посуді, а ще тут можна було помилуватися багатоплановості в’язаних речей, де перевтілені з ниток образи нагадували персонажі з казок, а практичні речі, як от дамські сумочки, задовольнили б смак тих, хто полюбляє етнографічний стиль.

Особливо великий інтерес був до великодніх писанок. Майстрині цього «жанру» провели майстер-клас для всіх бажаючих навчитися творити візерунки на курячих яйцях з допомогою розігрітого воску. Також всіх присутніх на виставці порадували пісенними виступами наймолодші вихованці міської музичної школи.

Джерело: Зоря Приірпіння

Джерело – Ірпінь Культурний